WITNESS
1. n 1) очевидець (тж eye—); 2) свідок (особл. в суді); ~ for the crown (against the accused) свідок обвинувачення; subscribing ~ юр. свідок при складанні документа (заповіту); ~ for the defence (for the prisoner) свідок захисту; false ~ лжесвідок; to call (to take) to ~- викликати як свідка; брати за свідка; 3) свідчення, показання; to give ~ свідчити, давати показання; to bear ~ of (to) засвідчувати, свідчити; бути свідком, доводити (щось); 4) доказ; 5) приклад; 6) заст. хрещений батько; хрещена мати; ♦ God is my ~ бачить Бог; 2. v 1) бути свідком (очевидцем) (чогось); 2) свідчити; бути доказом; 3) засвідчувати, завіряти (підпис тощо); 4) юр. давати свідчення (показання); виступати свідком (в суді тощо); to ~ against (for) smb. давати свідчення (показання) проти (на захист) когось.