TONGUE
1. n 1) язик; coated (dirty, foul, furred) ~ обкладений язик (хворого); to put out one's ~ показувати язик (лікареві або жартома); 2) мова; the mother ~ рідна мова; the ancient ~s стародавні мови; the gift of ~s здібність до мов; 3) манера говорити; rough ~ фуба мова, брутальність; oily ~ єлейність; Бпаф ~ гострий язик; silver (smooth) ~ красномовність, улесливість; 4) язик (страва); smoked ~ копчений язик; 5) щось, що нагадує за формою язик; ~s of flame язики полум'я; ~ of a shoe язик черевика; 6) геогр. коса; 7) стрілка терезів; 8) тех. шпунт, шип, гребінь; 9) дишло; 10) зал. вістря стрілки; 11) тех. хвостовик; ♦ on the ~s of men усі говорять про це; на устах у всіх; to give (to throw) ~ а) гучно говорити, репетувати; висловлюватися; б) подавати голос (про собаку); to have (to speak with) one's ~ in one's cheek а) говорити нещиро; б) говорити глузливо (іронічно); to have lost one's ~ мовчати; to hold one's ~, to keep one's ~ between one's teeth тримати язик за зубами, мовчати; his ~ is too long for his teeth у нього надто довгий язик; to oil one's ~ лестити; to keep a civil ~ in one's head бути ввічливим (чемним), уникати грубощів; to tie smb.'s ~ примусити когось мовчати, не давати комусь говорити; his ~ failed him йому відібрало мову, йому заціпило; to wag one's ~ молоти язиком, просторікати; a still ~ makes a wise head розумний зайвого не скаже; he knows much who knows how to hold his ~ присл. хто мовчить, той трьох навчить; слово — срібло, мовчання — золото; 2. v 1) розмовляти, базікати; 2) говорити, вимовляти; 3) лаяти, ганьбити; 4) лизати; 5) буд. з'єднувати у шпунт.