TONE
1. n 1) тон; low (high, deep) ~ низький (високий) тон; thin ~ тонкий (високий) тон; harsh (gentle, sweet) ~ різкий (м'який, ніжний) тон; heart ~s тони серця; 2) емоційний відтінок; забарвлення голосу, тон, голос; angry (loving) ~ гнівний (ласкавий) тон; а ~ of entreaty благальний голос; а ~ of contempt зневажливий тон; 3) характер, стиль; the ~ of a conversation характер розмови; to set the ~ задавати тон; 4) загальна атмосфера, обстановка; 5) елегантність, вишуканість; 6) муз. звук, тон; whole ~ цілий тон; do you like the ~ of the radio? вам подобається звук цього радіоприймача?; ~ control регулятор тембру; 7) фон. інтонація, модуляція (голосу); наголос; 8) музичний наголос, акцент; 9) мист. відтінок, тон, фадація тонів; three ~s of blue три відтінки блакитного кольору; 10) мед. тонус; to give ~ підняти тонус; to recover mental ~ відновити душевну рівновагу; 11) ек. настрій (ринку); тенденція; good ~ твердий настрій; 2. v 1) надавати (бажаного) тону (звуку, кольору); 2) змінювати (колір, тон); 3) настроювати (музичний інструмент); 4) гармоніювати (з чимсь — in, with); the curtains ~ (in) with the carpet завіси гармоніюють з килимом; ♦ ~ down а) пом'якшувати; б) пом'якшуватися, слабнути; ~ up а) тонізувати, піднімати тонус; б) посилюватися, зміцнюватися.