STAB
1. n 1) удар (гострою зброєю); 2) колота рана; 3) раптовий гострий біль; укол; а ~ of lumbago мед. приступ ішіасу; 4) різкий короткий удар (більярд); 5) розм. спроба; 6) (скор. від establishment) розм.: on (the) ~ у штаті; 2. v 1) завдавати удару (ножем тощо); 2) устромляти (ніж тощо); 3) поранити; заколоти (ножем тощо); ударити (гострою зброєю); 4) розм. завдавати шкоди; шкодити; роздирати, терзати; to ~ smb.'s reputation зашкодити чиїйсь репутації; 5) стріляти, сіпати (про біль); 6) оббивати стіну (під штукатурку); 7) друк, проколювати отвори у корінці блоку; ♦ to ~ in the back завдати зрадницького удару (у спину).