SON
n 1) син; ~ and heir старший син; 2) зять; 3) нащадок; ~s of the early pioneers нащадки перших переселенців; 4) уродженець; ~s of Albion діти Альбіона; 5) послідовник, спадкоємець; 6) розм. синок, хлопець; дружище, друже (звертання); 7) (звич. my ~) син мій (у звертанні духовної особи); ♦ ~ of heaven син неба, китайський імператор; S. of Man рел. Син людський; ~ of a bitch (of a gun, of a sea-cook) сучий син; ~ of the white hen щасливчик.