POLICE
1. n 1) поліція; military (railway) ~ військова (залізнична) поліція; 2) (вжив. з дієсл. в pl) полісмени, поліцейські; 3) підтримання спокою; наведення порядку; захист закону; 4) військ. розм. наряд; прибирання; kitchen ~ наряд на кухню; ♦ ~ constable поліцейський, констебль; ~ court поліцейський суд (міський); ~ guard поліцейський наряд (караул); ~ justice (magistrate) суддя, що головує у міському поліцейському суді; ~ offences юр. порушення, підсудні поліцейському суду; P. Office поліцейське управління (міста); ~ post поліцейський пост; ~ power амер. право здійснювати охорону порядку; ~ state поліцейська держава; ~ station поліцейська дільниця; 2. v 1) підтримувати порядок (за допомогою поліції); нести поліцейську службу; 2) забезпечувати поліцейською охороною; 3) управляти, контролювати; 4) амер. військ. чистити, приводити у порядок (табір).