PEAK
1. n 1) пік, гострокінцева вершина; 2) перен. найвища точка, максимум; at the ~ of glory на вершині слави; 3) вістря (даху тощо); 4) гребінь (хвилі); 5) козирок (кашкета); 6) гострий кінець, клинок (бороди); 7) вершина (кривої); 8) мор. кінцевий відсік; 9) мис ліфа; ♦ ~ condition гранична спілість (фруктів, овочів); ~ hours години пік; ~ load максимальне (пікове) навантаження; ~ month (year) місяць (рік) найвищого розквіту (піднесення) (в економіці тощо): ~ range військ. гранична дальність; 2. v 1) випинатися, стирчати; 2) загострювати, акцентувати; 3) піднімати хвіст (про кита); 4) чахнути, слабнути; to ~ and pine чахнути і знемагати.