INSTANCE
1. n 1) приклад, зразок; окремий випадок; to give (to cite) an ~ or two навести один-два приклади; 2) причина, мотив; 3) обставина; 4) настійне прохання; (настійна) вимога; at the ~ of smb. на чиюсь вимогу; 5) юр. судова інстанція; in the last ~ в останній інстанції; 6) судовий процес; 7) прецедент; ♦ for ~ наприклад; in the first ~ насамперед, у першу чергу; спершу; по-перше; 2. v 1) наводити як приклад; посилатися на; 2) бути прикладом (зразком); 3) наполягати; переконувати.