FOREIGN
1. n 1) іст. pl зовнішнє подвір'я (монастиря); 2) розм. частина міста за межами парафії; 3) чужоземець, чужинець; ♦ in ~ у чужій стороні, на чужині; 2. adj 1) іноземний, чужоземний; закордонний, зарубіжний; ~ language іноземна мова; a person of ~ birth уродженець іноземної держави; goods of ~ make імпортні (зарубіжні) товари; 2) зовнішній, іноземний; ~ policy зовнішня політика; ~ relations міжнародні відносини; F. Office міністерство закордонних справ (у Великій Британії); F. Secretary міністр закордонних справ; ~ service дипломатична служба; військ. служба за кордоном; ~ trade зовнішня торгівля; 3) чужий; незнайомий; 4) невідповідний; що не стосується (не відповідає); 5) сторонній, чужорідний; привнесений; ~ body сторонній предмет; -substance домішка; ♦ ~ aid допомога іноземним державам; ~ letter-paper тонкий поштовий папір; ~ news повідомлення з-за кордону, зарубіжні новини; ~ periodical зарубіжне періодичне видання.