FLANK
1. n 1) бік; сторона; 2) бочок (м'ясної туші); 3) схил (гори); 4) крило (будинку); 5) військ. фланг; 6) тех. задня грань різця; ♦ ~ attack військ. атака з флангу; ~ guard військ. бокова охорона; ~ wind боковий вітер; 2. v 1) бути розташованим збоку; розташовуватися обабіч; 2) військ. перебувати (розташовуватися) на фланзі; 3) межувати, прилягати; 4) військ. обходити з флангу; 5) атакувати з флангу; 6) фланкувати; 7) уникати, ухилятися.