FINISH
1. n 1) кінець; закінчення; to fight to the ~ боротися до кінця; 2) спорт, фініш; to be in at the ~ бути присутнім при закінченні (спортивних змагань тощо); 3) закінченість, завершеність; досконалість; завершальна деталь; 4) тех. обробка, опорядження; доводка; полірування; to lack ~ бути неопорядженим (необроб-леним); 5) текст, апретура; 6) чистота поверхні; 7) с.г. остання фаза відгодівлі; 8) розм. місце, де закінчуються нічні гульбища; 2. v 1) кінчати, закінчувати, завершувати; 2) кінчатися, закінчуватися, завершуватися; 3) обробляти; згладжувати; вирівнювати; 4) доводити до досконалості; 5) доводити (використовувати) до кінця; 6) розм. покінчити; прикінчити, убити; до краю виснажити (тж ~ off); 7) завершити освіту (виховання); 8) спорт, фінішувати; 9) с.г. завершити відгодівлю; □ ~ off а) завершувати; б) убивати; ~ up а) закінчити опорядження (обробку); б) доїсти, допити; в) припинити зв'язок (з кимсь — with).