FIGHT II
v (past і p. p. fought) 1) вести бойові дії; битися, воювати; 2) боротися (з кимсь разом — with; проти когось — against; за щось — for); to ~ a fire боротися з вогнем, гасити пожежу; 3) захищати, підтримувати (у боротьбі); 4) керувати, управляти, маневрувати (чимсь); 5) нацьковувати; примушувати битися; □ ~ back чинити опір; ~ down перемогти, подавити (вогневі точки); ~ off відбити, відігнати; ~ out відстояти в боротьбі, перемогти; ♦ to ~ a case відстоювати справу (в суді); to ~ one's way з боєм прокладати собі шлях; to ~ it out добитися перемоги (в суперечці, боротьбі); to ~ for one's own hand відстоювати свої інтереси; ~ dog, ~ bear битися до останнього; to ~ the good fight боротися за справедливу справу.