FAIL
1. n 1) невдача, провал; 2) невдаха; той, що провалився на екзамені; ♦ without ~ неодмінно, обов'язково; 2. v 1) зазнати невдачі; 2) не збуватися; не вдаватися; не досягати, не зробити; to ~ to appear не з'явитися; 3) підводити, не справдити надій (сподівань); he ~ed me at the last minute він підвів мене в останню хвилину; 4) не вистачати, бракувати, бути недостатнім; time ~s me мені не вистачає часу; 5) відчувати недостачу (в чомусь); 6) зменшуватися в кількості; закінчуватися, вичерпуватися; 7) зазнавати краху; збанкрутувати; 8) слабнути; втрачати силу; the wind ~ed вітер ущух; 9) завмирати; 10) припинятися; вимирати; 11) переставати діяти, виходити з ладу; 12) провалюватися (на екзаменах, виборах тощо); 13) провалити (когось на екзамені); 14) не зуміти, не бути спроможним; виявитися неспроможним (зробити щось); to ~ to understand бути неспроможним зрозуміти; he ~ed to persuade me йому не вдалося переконати мене; 15) мати недолік (у чомусь); he ~s in perseverance йому не вистачає наполегливості.