FACING
1.. n 1) облицювання; оздоблення; 2) обточування (поверхні); 3) зовнішнє покриття, зовнішній шар; 4) оздоба (сукні); 5) підшивка борта; 6) pl військ. кольорові нашивки (канти) на військовому мундирі; 7) pl військ. повороти на місці; 8) мет. облицювальний пісок; 9) гірн. головні вертикальні розколини; 2. adj 1) що міститься (знаходиться, лежить) проти (чогось); повернений до; 2) що виходить (на — on, to); 3) облицювальний; ~ stone облицювальний камінь, брусок; ♦ ~ distance військ. дистанція між шеренгами; ~ lathe тех. лобовий токарний верстат.