END
1. n 1) кінець; край; закінчення; остання (заключна) частина; завершення; 2) смерть, кончина; припинення існування; 3) залишок; уламок; обривок; обрізок; 4) торець; 5) текст, кордна нитка; 6) днище; 7) спорт, половина поля (майданчика); фініш; 8) амер. аспект, бік, сторона; 9) частина; відділ; a selling ~ торговельний відділ; комерційний відділ підприємства; 10) мета, намір; to gain one's ~ досягти мети, домогтися свого; 11) результат, наслідок; happy ~ щасливий кінець; щасливе завершення; ♦ ~ elevation вигляд збоку; ~ face лобова (торцева) поверхня; ~ game спорт, ендшпіль; ~ stress лінгв. наголос на останньому складі; ~ table приставний столик; ~ title «кінець фільму» (напис); at the ~ зрештою; врешті-решт; in the ~ в кінцевому підсумку; to the ~ of time на віки вічні, повік; on ~ сторч; дибом; безперервно; to be all on ~ бути роздратованим; to the bitter ~ до останньої краплі крові; to be at the ~ of one's rope бути в безпорадному становищі; to be at one's wits'~ зовсім розгубитися; to hold (to keep) one's ~ up не здаватися, не занепадати духом; to make both (two) ~s meet зводити кінці з кінцями; to put an ~ to покласти край, припинити; 2. v 1) кінчати; закінчувати; 2) припиняти; to ~ one's life покінчити з собою; заподіяти собі смерть; 3) закінчуватися, завершуватися; to ~ in a draw (in a tie) спорт. закінчитися внічию; 4) померти; 5) закінчити, завершити; 6) убити, добити; ♦ ~ off, ~ up закінчуватися, припинятися; ♦ all's well that ~s well присл. усе добре, що добрий кінець має.