DOCTOR
1. n 1) лікар, доктор; 2) доктор (учений ступінь); D. of Law (Medicine) доктор юридичних наук (медицини); 3) законник, законознавець; 4) учений богослов, теолог; 5) учений муж; авторитет; 6) наставник, учитель; 7) pl отці церкви (тж Doctors of the Church): 8) жарт, начальник; 9) штучна муха (як наживка); 10) розм. прохолодний вітерець; 11) амер. розм. кок, кухар на кораблі; 12) тех. допоміжний пристрій; 13) тех. скребачка; адаптер; 2. v розм. 1) лікувати, займатися лікарською практикою; 2) приймати ліки; лікуватися; 3) розводити (напої); 4) фальсифікувати (продукти); 5) підробляти (документи); 6) ремонтувати (лагодити) нашвидкуруч; налагоджувати (машину); 7) присуджувати докторський ступінь.