CROWN
1. n 1) корона; вінець; влада монарха, верховна влада; 2) монарх; король; королева; престол; 3) верхівка (чогось); крона, верхів'я дерева; 4) маківка; тім'я; 5) кругла вершина гори; 6) гребінь (птаха); 7) вінок (з квітів); 8) наголовок (капелюха); 9) завершення, вінець; 10) коронка (зуба); 11) крона (монета — 5 шилінгів); ♦ ~ cap крончатий ковпачок; ~ flax бот. льон-кучерявець; C. Imperial імператорська корона; ~ law карний закон; ~ lawyer адвокат з карних справ; C. prince кронпринц; 2. v 1) вінчати, коронувати; 2) нагороджувати, винагороджувати; 3) увінчувати, вивершувати, закінчувати собою верхню частину (чогось); завершувати; 4) провести шашку (в дамки); 5) поставити коронку (на зуб); 6) розм. ударити по голові.