BUM
1. n 1) (скор. від bum-bailiff) розм. судовий пристав; 2) амер. розм. ледар, нероба; нікчема; волоцюга; 3) розм. гульня; 4) груб. зад; 2. adj 1) нечесний; вартий ганьби; 2) поганий; низької якості; 3. v 1) байдикувати, бити байдики, ледарювати, тинятися без діла; 2) жити на чужі кошти; 3) пиячити; 4) розм. їздити «зайцем»; 5) розм. голосно дзижчати; 6) доставляти на шлюпці провізію на судно.