BITE
1. n 1) укус; слід від укусу; 2) клювання (риби); 3) кусок, шматок (їжі); without ~ or sup не ївши, не пивши; 4) легка закуска; to have a ~ перекусити; 5) гострий біль; 6) травлення (при гравіруванні); 7) тех. затиск; зчеплення; 2. v (past bit; p.p. bit, bitten) 1) кусати(ся); жалити; 2) клювати; брати принаду (про рибу); 3) перен. потрапляти на гачок, піддаватися обману; 4) завдавати болю; 5) пекти (про перець, гірчицю тощо); 6) щипати, кусати (про мороз); 7) роз'їдати (про кислоти); травити; 8) говорити уїдливо, шпигати (словами); 9) розм. ухопитися (за пропозицію); 10) колоти, рубати (шаблею); 11) тех. зачіпляти; брати метал.