БЛÓК
рос. блок
англ. block
1. Сукупність взаємопов’язаних елементів і вузлів пристрою, які виконують певну функцію.
2. Фізичний запис групи байтів на носієві даних.
3. Сукупність елементів, які записують як одне ціле.
4. Набір інформаційних одиниць, таких, як слова, знаки чи записи, які записані в сусідніх позиціях пам’яті або периферійного пристрою.
5. У теорії кодування - упорядкований набір символів, що має, як правило, фіксовану довжину.
6. У паралельному програмуванні блокування - заборона подальшого виконання однієї послідовності команд доти, доки інша послідовність не запропонує необхідну команду для її розблокування.