УХВАЛА
ім (постанова, рішення) decision; resolution; (судова тж) ruling; warrant; writ; (наказ, розпорядження) decree; enactment; order; ordinance; (директива) directive
• виконувати ухвалу to execute an order
• виносити (приймати) ухвалу to adopt (pass) a resolution; (суду) to issue (make) a court (judical) excision (determination, order, ruling); (у кримінальній справі) to determine a criminal cause
• ~ про арешт distringas; warrant (writ) of arrest; writ of capias
• ~ про закриття справи judgement (order, ruling) of dismissal
• ~ про звільнення від суду judgement (order, ruling) granting a pretrial release
• ~ про зупинення виконання stay of execution
• ~ про обшук search warrant; warrant of search (to search)
• ~ про перегляд справи warrant (writ) of review
• ~ про розшук та арест (злочинця) warrant (writ) of caption
• ~ судді про звільнення особи з-під варти judge's order (ruling) to release a person from custody
• ~ суду adjudication; award; bench warrant; court (judicial) decision (determination, order, ruling); judgement; writ
• окрема (конкретна) ~ interlocutory (intermediate) judgement (order, ruling)
• окрема ~ суду special court ruling
• остаточна ~ final determination (ruling)
• судова ~ adjudication; award; bench warrant; court (judicial) decision (determination, order, ruling); judgement; writ