СЛІДЧИЙ
1. в знач ім examining magistrate (official); interrogator; investigation (investigating) officer; (legal, pretrial) investigator
• ~ з кримінальних справ crime (criminal) investigator
• ~ з особливо важливих справ investigator of cases of particular (special) importance
• ~ у великій справі major investigator
• ~ у справі case investigator; (про наркотики) drug investigator; (про рекет) racketeering investigator
• ~-член великого журі grand jury investigator
• ~, що веде допит examining magistrate
• ~, що веде розслідування investigator in charge; (без законних підстав) unlawful investigator; (на законних підставах) lawful investigator
• ~, що веде справи про насильницьку смерть (коронер) coroner
• ~, що веде таємне розслідування latent investigator
• головний ~ chief investigator
• державний ~ government investigator
• поліцейський ~ police investigator
• приватний ~ personal (private) investigator
2. прикм fact-finding; investigating; investigative; investigatory
• протокол слідчих дій records of investigative (investigatory) actions
• слідча дільниця area (district) of investigation
• слідча комісія commission (committee) of inquiry
• ~ експеримент investigative (investigatory) experiment
• ~ ізолятор investigative (investigatory) isolation ward
• слідчі органи investigating (investigative, investigatory) authorities (agencies, bodies)