РОЗПОРЯДЖЕННЯ
ім (вказівка, директива, інструкція, наказ, постанова, рішення) command; dictate; direction; directive; instruction; order; precept; prescription; regulation(s); rule; (судове тж) ruling; warrant; writ; (вимога) demand; exigency; requirement; (користування, розпоряджання річчю) disposal; disposition (of)
• бути в (чиємусь) розпорядженні to be at (smb's) disposal
• виконувати ~ to comply with instructions (with orders); follow instructions (orders)
• надавати (щось) у (чиєсь) ~ to place (smth) at (smb's) disposal
• в (чиємусь) розпорядженні at (smb's) disposal
• за розпорядженням (згідно з розпорядженням) as ordered (by); on (smb's) instructions
• право володіння, користування та розпоряджання своїм майном right of possession (на праві власності – ownership), enjoyment (use) and disposal (disposition) of one's property
• який є в розпорядженні available; at (smb's) disposal; on hand
• ~ майном disposal (disposition) of property
• ~ міжнародного права dictates of international law
• ~ на випадок смерті (заповіт) last will (and testament)
• ~ про видачу (витребування) справи (з суду нижчої інстанції) writ of certiorari
• ~ про виконання смертного вироку death warrant
• ~ спільним майном (про подружжя) disposal (disposition) of community property (of spouses)
• ~ суду bench warrant; court order; order of the court; writ; (судове рішення тж) adjudication; award; court (judicial) decision (ruling); judgement; (вердикт) verdict; (вирок) sentence; (про введення у володіння майном) writ of possession
• одностороннє ~ unilateral instruction (order)
• письмове ~ written direction
• правове ~ precept (prescription) of law
• спеціальне ~ special order
• тимчасове ~ interim order
• усне ~ verbal direction