ПРИЧИНА
ім (мотив) cause (foriof) (to+ inf); ground(s) (for) (to+ inf); motive (for) (to + inf); reason (for / of); reasoning
• без причини without (any) cause (ground/s, reason)
• без поважної причини without a good cause (a valid reason)
• з виняткової причини for an exceptional reason
• з причини неосудності by reason of insanity
• з якоїсь особливої причини for some special reason
• мати причину вважати (думати) to have ground(s) (reason) to believe (to suppose)
• не без причини not without reason
• ~ й наслідок cause and effect
• ~ смерті cause of death
• безпосередня ~ immediate cause
• виняткова (єдина) ~ sole cause
• випадкова ~ chance cause
• віддалена ~ remote cause
• головна ~ (основа) rationale
• найближча ~ proximate cause
• поважна ~ good cause (motive); reasonable excuse; valid reason
• презюмована ~ apparent (assumed, ostensible) cause