ПРИСЯГА
ім oath; vow
• бути приведеним до присяги (як свідок) to be sworn (as a witness)
• давати присягу to adjure; make (swear, take) an oath; swear; (посадову) to swear into office
• заявляти під присягою to declare (state) on (upon / under) oath
• звільняти від присяги to dispense with (release from) an oath
• підтверджувати присягою to support by an oath
• порушувати присягу to break (violate) an oath
• приводити до присяги to adjure; administer an oath (to); swear in; swear into office
• приводити свідка (присяжних) до присяги to swear a witness (a jury)
• відібрання (зняття) показань (свідчень) під присягою deposition
• заява під присягою declaration (statement) on (upon / under) oath
• звільнення від присяги release from an oath
• не приведений до присяги unsworn
• письмові свідчення під присягою affidavit; deposition
• під присягою on (upon / under) oath
• порушник присяги oath-breaker
• приведений до присяги sworn
• приведення до присяги adjuration; administration of an oath; juration
• свідчення під присягою sworn evidence
• ~ в суді judicial oath
• ~ на вірність oath of allegiance (to)
• громадянська ~ civic oath
• офіційна (посадова) ~ (при вступі на посаду) oath of office; official oath
• урочиста ~ solemn oath