ПРЕТЕНЗІЯ
ім (вимога, позов) claim (for / against / to); (скарга тж) complaint (about); demand
• визнавати претензію to admit a claim
• відкликати претензію (відмовлятися від претензії) to give up (renounce, waive, withdraw) a claim
• задовольняти претензію to allow (comply with, meet, satisfy) a claim
• залагоджувати (урегульовувати) претензію to adjust (settle) a claim
• заперечувати претензію to contest (dispute) a claim
• обґрунтовувати претензію to establish a claim
• оспорювати (спростовувати) претензію to contest (challenge, dispute) a claim
• підтримувати претензію to sustain a claim
• пред'являти претензію to enter (file, institute, lay, lodge, make, put forward, raise) a claim (against); lodge (make) a complaint (against); (щодо виконання договору тощо) to claim a default
• для задоволення претензії to allow (comply with, meet, satisfy) a claim
• особа, яка заявляє (висуває) претензію (вимогу) claimant; complainant; plaintiff; suitor
• ~ на правовий титул claim of (to) a title
• ~ на право власності claim of (to) ownership
• ~ на пріоритет claim of (to) priority
• ~ на спадщину claim to inheritance
• ~ на суверенітет claim of (to) sovereignty
• ~ протилежної сторони hostile claim
• ~ третьої особи (стосовно майна, на яке накладено арешт) adverse claim
• головна ~ main claim
• законна ~ legitimate (statutory) claim; lawful (legitimate) claim
• зустрічна ~ counter claim
• незаконна ~ illegitimate (nonstatutory) claim
• незаявлена ~ dormant claim
• необґрунтована ~ unjustified claim
• неправдива ~ false claim
• непряма ~ claim by inference
• обґрунтована ~ justified (valid) claim
• правова ~ legal claim
• правомірна ~ lawful (legitimate) claim; statutory claim