ПОСТАНОВА
ім (рішення, ухвала) decision; resolution; (судова тж) ruling; warrant; writ; (наказ, розпорядження) decree; enactment; order; ordinance; (директива) directive; (положення договору тощо) provision; (закону тж) disposition
• видавати постанову to issue a decree (an order)
• виконувати постанову to execute an order
• ухвалювати постанову to adopt (pass) a resolution; (суду) to issue (make) a court (judicial) decision (determination, order, ruling); (у кримінальній справі) to determine a criminal cause
• ~ муніципальної влади municipal ordinance
• ~ про арешт (особи) distringas; warrant (writ) of arrest; writ of capias; (на майно боржника, що знаходиться в третіх осіб) garnishee order
• ~ про взяття під варту warrant (writ) of commitment
• ~ про закриття справи judgement (order, ruling) of dismissal
• ~ про звільнення до суду judgement (order, ruling) granting a pretrial release
• ~ про зупиненння виконання stay of execution
• ~ про обшук search warrant; warrant of search (to search)
• ~ про перегляд справи warrant (writ) of review
• ~ про розшук та арешт (злочинця) warrant (writ) of caption
• ~ судді про звільнення особи з-під варти order (ruling) of a judge to release a person from custody
• ~ суду adjudication; award; bench warrant; court (judicial) decision (determination, order, ruling); judgement; writ
• постанови законодавчої влади enactments of legislature
• додаткова ~ support order
• судова ~ adjudication; award; bench warrant; court (judicial); decision (determaination, order, ruling); judgement; writ
• урядова ~ executive order