ОБОВ'ЯЗОК
ім duty; obligation; (відповідальність) liability; responsibility
• брати на себе обов'язки to accept (assume, take upon oneself) the duties (of); undertake (to + inf)
• вважати своїм обов'язком to consider it one's duty (to + inf)
• виконувати свій ~ to do one's duty
• виконувати свої обов'язки to carry out (discharge, do, execute, perform) one's duty (duties); discharge a liability (an obligation)
• звільняти від виконання обов'язку to dispense from a duty
• з обов'язку duty-bound
• накладати ~ to place under a duty
• не виконувати обов'язки to be in default
• нехтувати своїми обов'язками to abandon one's duty (duties)
• розпочинати виконання своїх обов'язків to enter upon one's duties
• виконання (службового) обов'язку discharge of a duty
• виконуючий обов'язки acting (із зазначенням посади)
• вірність своєму обов'язку fidelity to one's duty
• невиконання обов'язків default (failure) in duties; (навмисне) wilful default
• взаємні права та обов'язки reciprocal rights and duties (obligations)
• громадянські права та обов'язки civil rights and duties (obligations)
• службові обов'язки official (professional) duties