ОБВИНУВАЧЕНИЙ
дієприкм accused; charged; (за обвинувальним актом – у злочині тощо imputed; incriminated; inculpated; indicted; (тж у знач ім) (у вчиненні злочину) accused; charged; defendant; (підозрюваний) suspect; alleged (supposed) offender; (за обвинувальним актом) charged on indictment; indictee
• бути обвинуваченим to face a charge; stand indicted
• законно ~ lawfully accused (charged, indicted)
• особа обвинуваченого identity of the accused
• психічний стан обвинуваченого accused's mental state
• ~ за дізнанням charged on inquisition
• ~ за обвинувальним актом charged on indictment; indictee
• ~ разом з іншими особами co-accused; party to the charge
• ~ у вчиненні (скоєнні) злочину accused of (charged with) a crime
• ~ у судовому порядку judicially charged
• ~, який відпущений на волю під заставу accused person out on bail; bailed defendant
• ~, який утримується під вартою accused (person) in custody