НЕВИНУВАТИЙ
прикм (безвинний) guiltless; innocent; not guilty; unguilty
• вважатися невинуватим, доки вину не буде доведено в законному порядку to be presumed innocent until proved guilty according to law
• визнавати (когось) невинуватим to adjudge (return) not guilty; determine (establish, find) (smb's) innocence; find (smb) not guilty
• виправдовувати невинуватого to acquit the innocent
• невинувата сторона innocent party
• невинувате заподіяння шкоди infliction by innocence; innocent infliction
• ~ за законом innocent in law
• ~, тому що психічно ненормальний not guilty because insane
• ~ у вчиненні (скоєнні) злочину innocent of a crime
• фактично ~ innocent in fact