ЗАПЕРЕЧУВАТИ , ЗАПЕРЕЧИТИ
дієсл to contest; deny; disagree (with); dispute; impeach; impugn; negate; repudiate; traverse; (в суді) to litigate; (пропозицію тощо) to reject; repulse; turn down; (шляхом голосування тж) to vote down; (відмовлятися від) to refuse; repulse; (суперечити, спростовувати) file an objection (to); object (to); oppose; raise an objection (to); retort; take an exception (to); (no
• суті тж) to traverse; [юр] to plead; rejoin; reply; (давати відвід тж) to challenge
• не заперечувати to raise no objection(s) (to)
• ~ вердикт to impeach a verdict
• ~ обвинувачення to repudiate a charge
• ~ патент to contest a patent right; litigate
• ~ позов (домагання) to challenge (contest, meet) a claim
• ~ право to contest a right
• ~ провину під присягою to deny (one's guilt) under oath
• ~ (no
• суті) проти позову (вимоги) to plead to the merits; traverse an action (a claim)
• ~ проти фактів (як підстав позову чи обвинувачення) to plead to the facts
• ~ справжність документа to challenge (dispute) the validity of a document
• ~ угоду [ком] to impeach a transaction