ЗАКОННИЙ
прикм (який базується на законі; діє через закон) lawful; legal; juridical; (передбачений законом; статутний) statutory; (який належить по праву) legitimate; rightful; (дійсний, чинний – про документ) valid; (припустимий; обґрунтований) legitimate; warrantable
• визнавати (оголошувати) законним (узаконювати) to legitimate; validate
• без законних підстав without legal grounds
• на законних підставах on a legal basis; on legal grounds
• такий, що має законні підстави warrantable by law
• законна влада lawful authorities
• законна дитина (законнонароджена) legitimate child
• законна процедура legal procedure; process of law
• законна сила (дійсність, чинність документа) validity (in law)
• законне використання сили legitimate use of force
• законне затримання lawful (legal) detention
• законне здійснення права lawful exercise of a right
• законне повноваження warrant of law
• законне становище legal standing
• ~ власник legal (rightful) holder (owner)
• ~ платіжний засіб legal tender; lawful (legal) money
• ~ порядок legal order (procedure)
• ~ правопопередник lawful (legal) predecessor
• ~ представник legal representative
• ~ спадкоємець lawful (legal, legitimate) heir
• ~ уряд legitimate government
• законний шлюб lawful (legal) marriage (wedlock)
• законним шляхом (порядком) as required by the law; by legal means; in accordance (compliance, conformity) with the law
• законні домагання (вимоги) lawful (legal, legitimate, well-grounded) claims (demands)
• законні інтереси legitimate interests
• законні підстави legal basis (foundation); (обґрунтування) legal cause
• законні права legal (legitimate) rights; statutory rights; vested rights