ДОКАЗ
ім evidence; proof; (аргумент) argument; (свідчення тж) testimony; witness
• добувати (отримувати) ~и to acquire (find, obtain, procure) evidence (proof)
• вилучати незаконно отримані ~и to exclude (suppress, withdraw) illegally obtained (procured) evidence (proof)
• заперечувати ~и to challenge evidence (proof)
• збирати ~и to gather evidence
• знищувати ~и to destroy evidence
• отримувати ~и на місці to procure evidence on the spot
• підсумовувати ~и to summarize evidence (proof)
• підтверджувати ~и to corroborate evidence (proof)
• подавати подальші ~и to submit further evidence
• представляти (пред'являти) ~и to afford (bring forward, lay down, offer, present, produce, show) evidence (proof); (як доказ тж) to adduce evidence (proof)
• представляти (щось) як ~и to offer (produce) (smth) in evidence
• приймати ~и to admit evidence (proof)
• приймати як ~ to accept as evidence (proof); receive in evidence
• спростовувати ~и to negate (rebut, refute) evidence (proof)
• вага ~ів weight of evidence
• види ~ів types of evidence
• відсутність ~ів failure of proof
• за відсутності ~ів на користь супротивного; [лат] prima facie
• збирання ~ів assembly of proof
• наявність вагоміших (переконливіших) ~ів preponderance of evidence
• наявність мінімальних ~ів scintilla of evidence
• недостача (недостатність) ~ів insufficiency (lack) of evidence; want of proof
• обґрунтування ~у foundation of evidence
• огляд речових ~ів examination of demonstrative (physical, real, tangible) evidence
• підробка ~ів tampering with evidence
• право представляти ~и right to give (proffer) evidence
• пред'явлення ~ів presentation of evidence
• презумпція ~у presumptive evidence
• прийняття ~ів admission of evidence
• припустимість ~ів admissibility (permissibility) of evidence
• приховування ~ів concealment of evidence
• сила ~у strength of the evidence
• сукупність ~ів (у справі) cumulative evidence; weight of evidence
• як ~ as (in) evidence
• який приймається як ~ receivable in evidence
• ~ винуватості (винності) proof of guilt
• ~ від супротивного evidence (proof) to the contrary; negative evidence (proof)
• ~ володіння evidence (proof) of ownership
• ~, даний під присягою evidence by affidavit; sworn evidence
• ~, достатній за відсутності заперечень prima facie evidence
• ~ захисту evidence for the defence
• ~и, представлені сторонами evidence produced by the parties
• ~и, що випливають із суті справи internal (intrinsic) evidence
• ~ із чужих слів hearsay evidence (proof)
• ~ мотиву evidence (proof) of the motive
• ~ на користь відповідача (підсудного) evidence for the defendant
• ~, отриманий унаслідок слідчого експерименту evidence (proof) of an experiment
• ~, отриманий незаконним шляхом illegally obtained (procured) evidence
• ~ пріоритету evidence (proof) of priority
• ~ справжності заповіту probate
• ~ у кримінальній справі evidence in a criminal case
• ~ (чи показання, свідчення) у справі evidence in the case
• ~ учинення (скоєння) злочину evidence (proof) of a crime
• ~ факту evidence (proof) of a fact
• ~, що допомагає встановити місцеперебування (підозрюваного) tracing evidence
• ~, що допомагає при встановленні (ідентифікації) особи (злочинця) identifying evidence
• ~, що ґрунтується на висновках opinion evidence
• ~, що пов'язує підозрюваного з місцем злочину associative evidence
• ~, що приймається судом legal evidence
• ~, який можна спростувати (спростовний ~) controvertible (presumptive, probable) evidence
• вагомий (переконливий) ~ hard (solid, strong) evidence
• документальний ~ documentary evidence
• доповнюючий ~ additional (adminicular) evidence
• достатній ~ sufficient evidence
• достовірний ~ credible (reliable) evidence
• незаперечний ~ compelling (conclusive, incontrovertible, indubitable) evidence
• необхідний ~ indispensable evidence
• неправдивий ~ false evidence
• неприпустимий ~ inadmissible (impermissible, incompetent) evidence
• непрямий ~ circumstantial (indirect, inferential) evidence
• неспростовні ~и incontrovertible evidence
• очевидний ~ prima facie evidence (proof)
• первинний (справжній) ~ best (original, primary) evidence
• переконливий ~ convincing (strong, valid) evidence (proof)
• письмовий ~ documentary (literal, written) evidence
• підкріплюючий ~ corroborating (corroborative) evidence
• підтверджуючий ~ affirmative (confirmatory, confirming, substantiating, supporting) evidence
• похідний ~ secondary evidence
• представлений (запропонований) ~ adduced (produced) evidence (proof)
• презюмуючий ~ presumptive evidence
• прийнятний ~ admissible (competent, permissible) evidence
• прямий ~ direct evidence
• речовий ~ demonstrative (physical, real, tangible) evidence; exhibit
• спростовний ~ controvertible (presumptive, probable) evidence
• судовий ~ evidence at law; judicial evidence
• суперечливий ~ contradicting evidence
• суттєвий ~ substantial evidence
• сфабрикований ~ concocted (fabricated, manufactured) evidence
• усний ~ oral (parol, verbal) evidence; evidence viva voce
• фактичний ~ actual (factual) evidence