ДОВЕДЕННЯ
ім proof; showing
• обставини, що підлягають доведенню circumstances subject to a proof
• предмет ~ fact in (of) evidence; fact in proof
• тягар ~ burden (onus) of evidence (of proof)
• який несе тягар ~ affirmative
• ~ афідевітом proof by affidavit
• ~ визнанням факту proof of admission
• ~ вини фактом її визнання proof (showing) of confession
• ~ від супротивного proof to the contrary
• ~ в основному substantial showing
• ~ заповіту probate
• ~ за презумпцією proof by presumption
• ~ непрямими доказами proof by circumstantial (indirect) evidence
• ~ прямими доказами direct proof
• ~ свідченнями proof by (of) evidence (testimony)
• ~ факту proof of a fact