ВІДМОВЛЯТИСЯ , ВІДМОВИТИСЯ
дієсл (від) (відхиляти) to deny; dismiss; refuse; reject; renounce; repulse; (від права, претензії тощо) to abandon; disclaim; renounce; remise; surrender; waive; (відхиляти пропозицію тощо) to reject; turn down; (шляхом голосування тж) to vote down; (заперечувати) to challenge; deny; file (raise) an objection (to); repudiate; take exception (to); (денонсувати договір) to denounce (a treaty)
• ~ акцептувати вексель to dishonour a bill
• ~ від виконання злочину to countermand the commission (execution) of a crime
• ~ від вимоги виконати умову to waive a condition
• ~ від відповідальності to deny (repudiate) a liability (a responsibility)
• ~ від громадянства to abandon (renounce) citizenship (nationality)
• ~ від договору to renounce (repudiate, withdraw from) a contract (a treaty)
• ~ від заперечення to waive an objection
• ~ від зобов'язання to deny (evade, renounce) a commitment (liability, obligation)
• ~ від імунітету to waive an immunity
• ~ від обвинувачення to repudiate (withraw) a charge
• ~ від підбурювання to countermand instigation
• ~ від попереднього визнання провини to withdraw a guilty plea
• ~ від права на апеляцію to renounce (waive) one's right of appeal
• ~ від привілею to renounce (waive) a privilege
• ~ від слухання справи судом присяжних to waive a jury trial
• ~ від спадщини to relinquish (renounce) succession as an heir
• ~ від судової справи to abandon a case
• ~ давати свідчення to refuse to give evidence (to testify); stand mute