ВИНА
ім (провина) blame; fault; guilt; (винувата, провинна воля) guilty mind
• брати на себе вину to incur a guilt; shoulder a blame
• вважатися невинуватим, доки вину не буде доведено в законному порядку to be presumed innocent until proved guilty according to law
• визнавати свою вину to admit (confess) one's fault (one's guilt); plead guilty
• доводити (встановлювати) чиюсь вину to determine (establish, find) smb's guilt
• не брати на себе вину to incur no guilt
• пом'якшувати вину to alleviate (extenuate) a guilt
• спокутувати свою вину to expiate one's fault
• ставити у вину (інкримінувати) to assign a guilt; impute a fault (a guilt) (on/upon); (in)criminate; inculpate
• страждати від усвідомлення (своєї) вини to suffer from (one's) guilt
• визнання своєї вини admission (confession) of one's fault (of one's guilt)
• відповідальність за чужу вину (за дії інших осіб) vicarious liability
• заперечення вини denial of a guilt
• з чиєїсь вини through smb's fault
• ймовірність вини probability of a guilt
• не з вини (когось) through no fault (of smb)
• ступінь (міра) вини degree of a guilt
• усвідомлення (своєї) вини conscience (consciousness) of (one's) guilt; guilty conscience
• що ставиться у вину (інкримінуючий) imputable; imputative; incriminating; incriminatory; inculpable; inculpatory
• ~ постраждалого contributory guilt (negligence)
• ~ у вчиненні (скоєнні) злочину criminal guilt
• ~ у співучасті guilt by association
• ~ у формі наміру intent; intentional guilt
• ~ у формі недбалості negligent guilt
• змішана ~ mutual (mutually) contributory negligence
• зустрічна (контрибутивна) ~ contributory guilt (negligence)
• навмисна ~ intent; intentional guilt
• ненавмисна ~ non-intentional fault
• необережна ~ negligence
• особиста ~ personal fault (guilt)
• очевидна ~ open guilt