АПЕЛЯЦІЯ
ім appeal
• відхиляти апеляцію to dismiss (reject) an appeal
• задовольняти апеляцію to allow (satisfy) an appeal
• подавати апеляцію (апеляційну скаргу) to appeal; enter (file, lodge, make, submit) an appeal
• призначати апеляцію для обговорення to set an appeal for argument
• розглядати апеляцію to consider (examine, hear) an appeal
• відміна (скасування) судового рішення за апеляцією reversal of a case on appeal
• відповідач за апеляцією appellee
• відхилення апеляції dismissal (rejection) of an appeal
• задоволення апеляції allowance (satisfaction) of an appeal
• подання апеляції filing (lodging, submission) of an appeal
• позивач за апеляцією (апелянт) appellant; appellator
• розгляд апеляції consideration (examination, hearing) of an appeal
• справа за апеляцією appeal case
• суть апеляції merit of an appeal
• термін подання апеляції term of an appeal
• у порядку апеляції on appeal
• зустрічна ~ cross appeal
• початкова ~ initial appeal