ПЫШНО
1) пишно, бучно, гучно, бундючно. [Пишно займались багрянії зорі (Л. Укр.). Гучно та бучно в'їздив гетьман Сагайдачний із своїм військом у Київ після того морського походу (Загірня)];
2) пишно, велико, розкішно; буйно. [Один чоловік жив що-дня пишно (Єванг.). Захотів він велико жить і аж три або й чотири кімнати собі взяв (Лубен.). По весні розцвітаються квіти і до осени пишно цвітуть (Грінч.)]. -но развиться (о раст.) - вибуяти. - но расцвесть - пишно, розкішно, буйно розцвістися, розпишнитися. [Як наша картопля розкішно розцвілася (Звин.). Весна розпишнилась, як молода дівчина (Неч.-Лев.)];
3) пишно;
4) бундючно, пихато, пиндючно. См. Пышный.