Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О [П]
ПЫТЛИВЫЙ
1) допитливий; срв. Любознательный. [Усе він хотів знати - допитлива голова була (Кониськ.). Роман подивився на неї допитливими очима (Неч.-Лев.)];
2) см. Любопытный.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПЫТЛИВЫЙ


матиме такий вигляд: Що таке ПЫТЛИВЫЙ