Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПЫЖИТЬ
1) (заряд) забивати клейтух (клинтух). [Дуже великий клейтух - насилу забив у рушницю (Сл. Ум.)];
2) (шерсть, перья на себе) стовбурчити, надувати, путрити, пуштрити (шерсть, пір'я); (надмевать) пиндючити, бундючитн. [Квочка з курчатами кублилась на грядках і, сколошкана, сердито квоктала та стовбурчила пір'я (Коцюб.)];
3) (жучить кого) путрити кого. [Як зачала вже їх путрити за те (Зміїв. п.)].
1) (заряд) забивати клейтух (клинтух). [Дуже великий клейтух - насилу забив у рушницю (Сл. Ум.)];
2) (шерсть, перья на себе) стовбурчити, надувати, путрити, пуштрити (шерсть, пір'я); (надмевать) пиндючити, бундючитн. [Квочка з курчатами кублилась на грядках і, сколошкана, сердито квоктала та стовбурчила пір'я (Коцюб.)];
3) (жучить кого) путрити кого. [Як зачала вже їх путрити за те (Зміїв. п.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПЫЖИТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПЫЖИТЬ
матиме такий вигляд: ПЫЖИТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПЫЖИТЬ