Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПУХЛЫЙ
1) (опухший) о[с]пухлий, пухлий, напухлий. [Під тином опухла дитина голодная мре (Шевч.)];
2) (пышный, толстый) пухкий, пухнатий, пухлявий; (рыхлый, мягкий) пухкий. [Отець Василь здіймав свої пухкі руки до першого проміння ранішнього сонця (Коцюб.). Пухнаті ніжки (Коцюб.). Така пухната (жінка), мов пампушок (Гн. II). Пухка подушка].
1) (опухший) о[с]пухлий, пухлий, напухлий. [Під тином опухла дитина голодная мре (Шевч.)];
2) (пышный, толстый) пухкий, пухнатий, пухлявий; (рыхлый, мягкий) пухкий. [Отець Василь здіймав свої пухкі руки до першого проміння ранішнього сонця (Коцюб.). Пухнаті ніжки (Коцюб.). Така пухната (жінка), мов пампушок (Гн. II). Пухка подушка].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПУХЛЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке ПУХЛЫЙ
матиме такий вигляд: ПУХЛЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке ПУХЛЫЙ