Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПУТНЫЙ
1) дорожній, подорожній; см. Путевой, Дорожный;
2) (дельный) путній, путящий; см. Дельный. [Нічого путнього не пригадаю (Ком.). А самому талану нема що-небудь путнє написати (Квітка). Чи вийде що путяще з Назарета (Крим.). Він чоловік добрий, путящий (Коц.). Взявся (Грінченко) за письменство, щоб дати народові путящу книжку рідною мовою (Єфр.)]. -ное дело (толк) - пуття.
1) дорожній, подорожній; см. Путевой, Дорожный;
2) (дельный) путній, путящий; см. Дельный. [Нічого путнього не пригадаю (Ком.). А самому талану нема що-небудь путнє написати (Квітка). Чи вийде що путяще з Назарета (Крим.). Він чоловік добрий, путящий (Коц.). Взявся (Грінченко) за письменство, щоб дати народові путящу книжку рідною мовою (Єфр.)]. -ное дело (толк) - пуття.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПУТНЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке ПУТНЫЙ
матиме такий вигляд: ПУТНЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке ПУТНЫЙ