Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О [П]
ПУТАННИК
1) (кто говорит сбивчиво, противоречиво) плутько, майстер плутати;
2) (волокита) джиґун, баб їй (-бія), дівчур (-ра).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПУТАННИК


матиме такий вигляд: Що таке ПУТАННИК