ПУК
ум. пучок
1) пук, пучок (-чка), ум. пучечок (-чка), жмут, жмуток (-тка), жмутик, (диал.) жмит, соб. жмуття, (связка) бунт, бунтик. [Пов'яже солому у пуки, та й везе до міста продавати жидам (Кам'ян.). Чи я в лузі не калина була? Взяли мене поламали, у пучечки пов'язали (Пісня). Зібгав гроші в жмуток (Липовеч.). Оксана здойматиме кождий колосок, що надибле, а як жмит згрубіє, то вона його буде складати понад ярок (Стефаник)]. Пук, -чок стеблей, прутьев, розог - пук, пучок, жмут, жмуток, горстка стебел, пруття, різок. -чок цветов - пучечок, жмутик, жмуток квіток, горсточка квіток. Пук, -чок соломы - пук, пучок, жмут, жмуток, віхоть, горстка соломи, (скрученный для топки и т. п.) (с)крутень (- тня), крутеник верчик соломи. -чок ниток, шёлку, табаку и пр. - бунт, бунтик (ум. бунтичок) ниток, шовку, тютюну. -чок табачных листьев - папуша тютюну. Пук бумаг - жмут паперів. -чок волос - жмут, жмуток волосся. [Хоч волосся все біле як сніг у старечій оз
2) воен. (фашина) - в'язка.