ПРУД
1) став (-ву), ум. ставок (-вка). [Між ярами над ставами верби зеленіють (Шевч.). Ставок під кригою в неволі (Шевч.). На великому ставу виспа (остров) (М. Вовч.)]. -ды прудить - стави гатити. [Загатив Бог стави всюди (Рудан.)]. Хоть пруд пруди (перен.) - хоч греблю гати (Ном.). Место, где был пруд - ставище, ставидло, стависько. [На ставидлі коні пасуться (Гр.). Перелізши через тинок, пішли ставищем (Васильч.)];
2) см. Гать, Запруда, Плотина.