ПРОЩЕНИЕ
прощення, опрощення, дарування, (извинение) вибачення, пробачення, (отпущение) відпущення. [Всім прощай і прощення доступиш (Франко). Чи вже-ж то вина така, що нема їй опрощення до віку (Мирн.). Єсть учинки, яких нічим ні одкупити, ні спокутувати і за які опрощення не може бути (Єфр.)]. Просить, попросить -ния у кого - просити (прохати), попросити (попрохати) прощення (опрощення, пробачення) в кого, перепрошувати, перепросити кого, перепрохувати, перепрохати кого. [Тоді він, попросивши прощення у своєї першої жінки, присяг наново буть чоловіком (Рудч.). Взяв батька, попросив у його опрощення і став кормити до смерти (Грінч.). Почав просити в неї пробачення (Н.-Лев.). Нехай він при всіх нас перепросить тебе (Кониськ.)]. -ние грехов - прощення гріхів и гріхам, від гріхів. [Там ми сповідались, і пан-отець прощення дав гріхам (Грінч.). Освідчаю тобі прощення від усіх гріхів (Грінч.)]. Которому нет -ния - непрощенний. [Щоб не стати непрощенними злочинцями перед рідним краєм (Єфр.). Б