ПРОХАЖИВАТЬ
сов. проходить проходжувати, проходити, сов. проходити (яке віддалення або який час), виходити (який час); срв. Проходить. [Хотіла було сваритися на дочку, що довго проходила (Квітка). І де ти, Чіпко, ходиш? де ти бродиш?.. Ось до якої пори виходив (Мирн.)]. Он нередко -вает целые дни - він частенько проходжує цілі дні. Ежедневно -ваю вёрст по пять - що-дня проходжу верстов по п'ять. Он целый день -дил по-пустому - він цілий день проходив, виходив дурно, даремно.