Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О [П]
ПРОТУРИТЬ
1) протурити, витурити, виперти кого звідки. [Нехай би витурив його в потилицю з хати (Мова). Щоб мій син та мене з моєї хати випер (Кониськ.)];
2) (промотать) прогайнувати.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРОТУРИТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ПРОТУРИТЬ