ПРОТИВОПОЛОЖНОСТЬ
1) (свойство) протилежність, супротилежність, противність, супротивність, противенство; (противоречие) суперечність (-ности); (контраст) супротивок (-вку). [Протилежність інтересів тих, хто дає роботу, і тих, що мусять її брати (Коцюб.). Супротивність у всьому - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах і почуваннях (О. Пчілка). Противенство громадських інтересів (Єфр.). Частіше робить - людей близькими приятелями противність їх удачі (Н.-Лев.). Автор наче пишається тим, що поруч ставить як-найдужчі суперечності (Єфр.)]. В -ность - наперекір, всупереч, супротивно кому, чому и до кого, до чого, з чим;
2) (предмет, противоположный по свойствам) протилежність, супротилежність. [Його жінка цілком протилежність йому (Грінч.). Сам він довгий та рівний, а жінка - правдива супротилежність свого чоловіка (Н.-Лев.)].