Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О [П]
ПРОСЯЩИЙ
1) той, що прохає, що просить; (подаяния) просящий; (просительный) благальний. [Уроди Боже, на трудящого, на просящого, на крадящого і на всякую долю (Грінч. І.)];
2) см. Истец.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРОСЯЩИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ПРОСЯЩИЙ